Содержание
1.Класифікація страхування за об’єктами страхування………………….3
2.Страхування відповідальності позичальника за непогашення
кредиту………………………………………………………………………….
Выдержка из текста
Майнове страхування об’єднує найрізноманітніші види страху¬вання, які іноді поділяють на дві підгалузі: страхування майна громадян і страхування майна юридичних осіб. Виокремлення цих двох підгалузей пов’язане з істотними розбіжностями у практиці проведення страхування майна юридичних і фізичних осіб.
По-перше, розмір ризику (з огляду на обсяги можливих збит¬ків) при страхуванні майна громадян, як правило, значно мен¬ший, аніж розмір ризику юридичної особи.
По-друге, перелік об’єктів страхування у громадян є досить обмеженим. До нього належать зазвичай власні житлові І дачні будинки, господарські споруди, автомобілі, домашнє майно, до¬машні і сільськогосподарські тварини. Перелік об’єктів майново¬го страхування юридичних осіб значно ширший. Він охоплює бу¬дівлі і споруди, машини і технологічне устаткування, електронне обладнання, транспортні засоби усіх видів, вантажі, будівельно-монтажні й інженерні ризики, фінансово-кредитні ризики тощо. Відповідно до перелічених об’єктів в обох підгалузях виокрем¬люються конкретні види страхування.
По-третє, ризики громадян достатньо прості й однорідні, тому Доволі часто страховик може страхувати їх за стандартними умовами (видавати стандартний страховий поліс). А ризики юридич¬них осіб складні та неоднорідні, тому часто доводиться створю¬вати індивідуальні програми страхового захисту відповідно до потреб конкретного страхувальника.
По-четверте, процес прийняття на страхування ризиків грома¬дян — річ, здебільшого, порівняно нескладна. Інколи страховики навіть не вдаються до попереднього огляду майна, що страхуєть¬ся. Чого не можна сказати про прийняття на страхування ризиків юридичних осіб. Тут майже завжди потрібен попередній огляд.
По-п’яте, складність ризиків юридичних осіб часто спонукає страховиків скористатися послугами професійних страхових посе¬редників — брокерів — з їхнім досвідом і знанням. При страхуванні майна громадян страховик може сам пропонувати поліси клієнтам або використовувати послуги страхових агентів, якими можуть бути фізичні особи, кредитні установи, відділення зв’язку, туристичні фір¬ми, станції технічного обслуговування автомобілів тощо.
Список использованной литературы
1.Закон України «Про страхування» від 7 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. — № 18. – с. 205-224.
2.Страхування і Україні: Збірник нормативних актів, методичних та інформаційних матеріалів – К.: Правові джерела, 1996. – 368 с.
3.Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. – Київ. «Знання». – 1997 р. – 215 с.
4.Заруба О.Д. Страхова справа. – Київ, «Знання». 1998 р. – 372 с.
5.О.Д.Заруба Основи страхування. Навчальний посібник. Київ. УФІМБ, 1995 р. – 180 с.
6.Базилевич В. Страховий ринок України. – Київ. «Знання». 2002 р. – 372 с.