Содержание

Технічне завдання2

Зміст3

Вступ4

Структура мікрокомп’ютера6

Структура процесора7

Мікропроцесор КР1810ВМ86 (і8086)8

Максимальний режим9

Мінімальний режим12

Система вводу/виводу13

Розподіл АП вводу/виводу14

Структурна схема мікрокомп’ютера16

Висновки17

Бібліографічний список18

Выдержка из текста

Вступ

Минулий вік, а з ним і тисячоліття, ознаменований найбільшими досягненнями людства в області вдосконалення знарядь праці. Небезуспішним творінням людини став винахід комп’ютера — технічного засобу, іллюзіонірующего фантастичну реальність. Робота комп’ютера підпорядкована законам логіки, а принцип побудови його пристроїв з’явився результатом поєднання досягнень високої технології в електроніці, мікромініатюризації елементів точної електромеханіки та, безсумнівно, розвитку математики.

Сучасному розвитку техніки зв’язку притаманні дві особливості: цифрова форма подання усіх сигналів, що повинні передаватись чи оброблятись; інтеграція техніки та служб зв’язку, що може бути повністю реалізовано тільки шляхом переводу зв’язку на цифрову та мікропроцесорну техніку.

Усі пристрої, що виконують функції вводу/виводу, а також підготовки даних, відносяться до периферійних пристроїв.

Цілим класом таких пристроїв є мікросхеми з можливістю перепрограмування їх функцій — так звані програмовані інтерфейсні ВІС.

На базі мікропроцесорів, програмованих інтерфейсних ВІС і мікроЕОМ виконані пристрої, що використовуються у сучасних модемах та адаптерах мереж зв’язку, системах рухомого та супутникового зв’язку, в керуючих пристроях вузлів комутації каналів та пакетів.

МП та спеціалізовані ВІС широко використовуються також в технічних пристроях, що забезпечують підвищення надійності зв’язку (системах технічної діагностики, технічного обслуговування тощо), в системах керування комплексами та мережами зв’язку, а також, безумовно, у складі ПЕОМ, без яких вже неможливо уявити собі адміністрування сучасними системами і вузлами зв’язку.

Мікропроцесорний комплект К1810, з центральним процесором МП К1810ВМ86, є типовим представником ВІС високого ступеня інтеграції.

Мікропроцесорний комплект серії К1810 — набір мікросхем, аналогічних набору мікросхем для процесора Intel 8086, подальший розвиток мікропроцесорного комплекту К580. Використовувався у вітчизняних IBM PC-сумісних комп’ютерах, таких як ЄС ПЕОМ, Нейрон І9.66, Іскра-1030, Пошук, Агат-П. Розрядність 16 біт, n-МОП технологія, напруга джерела живлення 5 В. Система команд сумісна з MCS-86.

БІС цього мікропроцесорного комплекту повністю сумісні по електричних і технічних параметрах з БІС К580; сумісність програмного забезпечення знизу вгору забезпечується або застосуванням мікропроцесора КМ1810ВМ88 або (з застосуванням мікропроцесора КМ1810ВМ86) — програмної емуляцією.

Визначається призначення мікрокомп’ютера (МК), особливості його архітектури, склад пристроїв вводу/виводу (ПВВ) та використана елементна база.

Список использованной литературы

1. Мікропроцесори: кн. 1 .- Архітектура та проектування мікроЕОМ. Організація обчислювальних процесів — М.: Вища школа, 1986.

2. Балашов Є. П., Пузанков Д. В. Мікропроцесори і мікропроцесорні системи / За ред. Смолова В. Б. — М.: Радіо і зв’язок, 1981.

3. Мікропроцесори і мікропроцесорні комплекти інтегральних мікросхем. Довідник в 2-х томах / Под ред. Шахнова В.А. — М.: Радіо і зв’язок, 1988.

4. МікроЕОМ: Практичний посібник / За ред. Преснухін Л. М. Кн .2. Персональні ЕОМ. — М.: Вища школа, 1988.

5. Мячев А. А., Степанов В. М. Персональні ЕОМ і мікроЕОМ. Основи організації.: Довідник. — М.: Радіо і зв’язок, 1991.

6. Лебедєв О.М. Мікросхеми пам’яті та їх застосування. — М.: Радіо і зв’язок, 1994, 1995. 160 с.

7. Басманов А. С., Широков Ю. Ф. Мікропроцесори і однокристальних мікроЕОМ: Номенклатура і функціональні можливості. — М.: Енергоатом-издат, 1988.

8. Абрайтіс Б. Б. та ін Мікропроцесорний комплект високої швидкодії К1800. — М.: Радіо і зв’язок, 1985.

9. Шевкопляс Б.В. Мікропроцесорні структури. Інженерні рішення. Довідник. — М.: Радіо і зв’язок, 1993. 256 с.

10. Мікропроцесори. Кн. 3. Засоби налагодження / Под ред. Преснухін Л. Н. — М.: Вища школа, 1986.

11. Обчислювальні машини, системи та мережі. / Под ред. Пятібратова А.П. — М.: Фінанси і статистика, 1991.

12. Каляєв А. В. Багатопроцесорні системи з програмованою архітектурою. — М.: Радіо і зв’язок, 1984.

13. Гузик В.Ф., Каляєв В.А., Костюк А.І. Організація ЕОМ та систем. Мікропроцесор х46. Таганрог, 1998.

Похожие записи